Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Освітня діяльність
- ПОЧАТКОВА ШКОЛА
- Блог учителя початкових класів Сороки Наталії Іванівни
- Прощавай початкова школо!
Сценарій свята у 4 класі
.
СВЯТО "ПРОЩАВАЙ ПОЧАТКОВА ШКОЛО!"
Звучить пісня « Даруй добро» № 43
Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачим.
Всі ми доросліші стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
Час підійшов прощатись
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудем ніколи.
Першу прочитану книгу
Й перше записане слово,
Першу класну годину
Й друзів найперших коло.
Першу свою оцінку
Й вчителя перший погляд,
Усмішку його чарівну
Ми залишаєм на спогад.
Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати,
Квіти у класі нашім
Іншим тепер поливати.
Добре й відмінно навчаймось,
Дружбу цінуймо міцну,
Всіх вчителів поважаймо,
Гідність гартуєм свою.
Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час
Ми всі сюди завітаєм,
В цей незабутній клас.
Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.
Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі.
Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників. Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.
(Звучить музика)
Моє дитинство
Дитинство наше радісним було
Та раптом відзвеніло й відцвіло,
Злетіло тихо в сині небеса
І, мабуть, не повернеться назад.
Приспів:
Зачекай, моє дитинство! Зачекай!
Не спіши летіти у далекий край!
Наче птаха, білі крилоньки згорни,
Щоб по довше ми лишалися дітьми! | (2)
А я кричу дитинству: "Зупинись!"
А я його благаю: "Повернись!"
Воно сміється лагідно мені:
Я повернусь до тебе уві сні...
Приспів.
Все далі в небі зірка осяйна,
Мені завжди світитиме вона,
Від лиха берегтиме у житті,
Освятить всі дороги і путі.
Ведучий: Зібрались дружно ми на свято,
Сьогодні це в останній раз.
Ми рідну школу залишаєм
І переходим в 5-й клас.
Ведуча: Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього,
Для всіх нас був 4-й клас.
Ведучий: У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Кажемо: «Середня школа — Здрастуй!
Початкова — прощавай!»
Ведуча: Тут усім турботу й ласку
Дарували повсякчас.
В дім оцей, неначе в казку,
Йшов уранці кожен з нас.
Ведучий: Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Одержали ми зошит з олівцями,
За парту сіли перший в житті раз.
Пісня №5
Є на світі країна,
Де щоранку лелеки
На сполоханих крилах
Нам приносять добро.
Є на світі країна,
Там дерева великі
І матусине слово
Зігріває теплом.
Приспів:
Країна, де завжди поруч
Диво казка
Країна, мене поклич
Назад, будь-ласка.
Там дитинства золоті літа
І мама зовсім молода.
Є на світі країна,
Теплим сонцем зігріта,
Я за нею сумую,
Та нема вороття.
Рідна батьківська хата -
Найдорожча у світі
І маленька стежина,
Що веде у життя.
Приспів.
Учні:
Справа в тому, що сьогодні
Свято в нас велике,
І про все, що вже минуло,
Можна сміло говорити.
І про те, як на уроці
Зовсім не сиділось,
І задачі розв'язувати
Чомусь не хотілось.
Ми "Букварик" почали
В вересні вивчати,
І багато встигли ми
Вже запам'ятати.
На урок до нас Сова
Часто прилітала.
Друкувать склади й писать
Нам допомагала.
Виручайте, палички,
Наші виручалочки.
Всі ставайте по порядку,
Мов солдати на зарядку.
За поля не вибігать,
Спинки прямо всі тримать.
Чому ж не привчаєтесь?
Важко так навчаєтесь?
Чом стоїте, як попало?
Знову нам за вас попало.
Та не знає наш учитель,
І не знає наша мама,
Як нам важко так зробити,
Щоб ви всі стояли прямо.
Такі муки ми терпіли,
Доки букв писать не вміли,
А тепер пройшли роки,
Все запишем залюбки.
Ох, було мороки з нами
Вчительці багато.
Як по сто слів за хвилину
Вчились ми читати.
Математики нелегко
Було нас навчать.
Та табличку множення
Знаєм на «дванадцять».
А про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам, напевно,
Веселі смішинки.
ГУМОР
Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
— Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
— Петрику, що сталось? Тобі погано?
— Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
— Не можу, ой, ой, змучився....
— Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
— Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.
Молитва школяра
Молився хлопчик Богу, Просив про допомогу:
— О Боженьку, не погуби!
Молю, благаю, так зроби,
Щоб Наполеон із Данії
Потрапив до Іспанії!
У Біле море щоб Дніпро
Впадав, молю, не в Чорне!
Бо на контрольній саме так
Я написав учора...
Прикметник у множині
— Придумайте речення, — вчителька каже,
— З прикметником «чорний», Але в множині.
— Придумала! — радісно скрикнула Маша.
— Два негри скакали удвох на коні.
Урок природознавства
— Тварини — наші друзі,
Та треба пам'ятати,
Що мацати руками,
Тим більше цілувати, їх небезпечно, діти,
Бо можна захворіти! — Учителька повчала.
— Є прикладів чимало...
-Катренко встав з-за парти і каже:
— Це не жарти! Сусідка наша, Алла,
Кота все цілувала... — (Катренко просльозився),
Не витримав, сказився!
Все не так просто.
Юлько, будемо дружити?
Буду твій портфель носити,
І додому проводжати,
І від хлопців захищати!
— Добре, згода.
— То на здачу
Дай, перепишу задачу!
Не ті карти
Своїм горем Гриць із друзями діливсь
І при цьому ледь не плакав, дуже зливсь:
— Карти контурні принести задали,
Я послухався, приніс, які були.
Бац! В щоденник — одиницю! От напасть!
Я: «За що?», а вчитель каже, що не в масть.
***
Просив дружків своїх Семен:
— Знаннями, хлопці, поділіться!
Не знаю, скільки треба «єн»
Писать в іменнику «рушниця»?
— Ех ти! — срамив його Миколка, —
Порожня в тебе голова!
Одне - якщо це одностволка,
А як двостволка — значить два.
***
Вчитель бережно розправив зошита у Вови...
— Чом ти знову не поставив знаки розділові?
— Ставив, — глянув той сміливо, — як ви зошит брали.
То вони, тоді, можливо, десь повипадали?
— Ти ж, Петре, бачив, що кота
Тягнув наш Вітя за хвоста!
Чому його не зупинив?
— Та руки зайняті я мав!..
Кота за голову тримав.
Учні:
Дозвольте нам рапортувати:
• За час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.
• Ми провели разом 2450 уроків.
• Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.
• Учнями класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок художніх творів, книжок.
• Списано, не дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).
• Отримано 1600 оцінок високого рівня, 2200 — достатнього, 1540 середнього (про початковий рівень — , помовчимо).
• Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і144 погані звички.
• Списано 3 кг крейди, 12 штанів і З щоки.
• Біля школи розбито квітник, 6 носів і 2 шибки.
Пісня №9
Тисячу думок
На один урок,
Тисячу книжок,
Скоро вже дзвінок.
Ми разом весь час,
Друзі, рідний клас,
Знає кожен з нас –
Це найкращий час.
У цікавий світ
Кличе нас зоря навчання...
Приспів:
Дякую тобі, рідна школо!
Ти мій другий дім, – друзів коло.
Крила – це знання, літати будем,
Своїх вчителів не забудем.
Відкривали ми
Будучи дітьми
Загадковий світ
І думок політ.
Швидко плине час,
Зошити й книжки,
Нині свято в нас –
Ми випускники!
Школо, почекай,
Хочу бути тут назавжди...
Приспів (2)
Учні:
Сьогодні ми прощаємося з вами,
Бо більше ви не будете нас вчить.
У клас до нас вже прийде інша «мама»,
Щоб за неправильні вчинки посварить.
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом:
«Старша школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!»
Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що нас не покличе уже на урок.
Разом з дзвіночком сумуємо й ми.
З ним і здружились, й зріднилися ми.
Якось незвично, що нас на урок
В клас початковий не кличе дзвінок.
Пісня « Дзвоник золотий» № 15
Дзвоник золотий усіх скликає
На літо заснув порожній клас.
Дзвоник золотий іще не знає.
Що йому дзвеніть останній раз.
Приспів:
Дзілінь-дзілінь–останній дзвоник кличе,
дзілінь-дзілінь - веселі всіх обличчя,
Нам сонечко засяє
Канікули чекають.
Хмари голубі у небі тануть
Зоряні дощі в долоні б’ють.
Вже випускники дорослі стали
На урок останній раз ідуть.
Приспів
Школо не сумуй я повернуся
За літо замітно підросту.
На уроці щиро посміхнуся
І до класу радісно зайду.
Приспів
Учні:
Перша вчителько, добра, терпляча,
Наче мама, була ти малим,
А любов твоя щира, гаряча
Зігрівала серцям нам усім.
Дуже різна у всіх у нас вдача,
Та усмішка усім до лиця,
Тож любов твоя щира й гаряча
Буде гріти нам завжди серця.
Хочемо пробачення у вас попросити
За те, що не завжди хотіли учитись,
Деколи ми пустували, бувало,
Ваші напутні слова забували.
Та ми вже доросліші стали в цю мить
І хочем хороше на згадку лишить.
Забудьте всі пустощі наші, жалі,
Пробачте нам, рідні, ми були малі.
Швидко мов птахи 4 роки пролетіли
І в пам’яті спогади тільки залишим
ми завжди згадаєм свій перший дзвінок
і 4 класу останній урок.
Ми тепер ідемо в п'ятий клас,
Далі будемо продовжувати вчитись.
Але хоч зустрінемось не раз,
Цьому більше вже не повторитись.
І більше не буде тут нашого крику,
І діти інші знову з'являться тут.
Так було завжди, так буде довіку,
До вас усі в гості прийдуть.
Як сьогодні сумно всім,
Прощаємось ми з рідним класом.
Бо це наша домівка, рідний дім,
Та прийдемо сюди лише з часом.
Розлучаємось ми сьогодні з ним,
Не забути цього класу нам ніколи,
Адже став для нас він дорогим
З першого уроку у цій школі.
Тут чотири роки всі ми разом йшли,
Хвилювання й радість поділяли.
Разом і навчались, і росли,
День народження всі дружно відзначали.
Сьогодні тривожний і радісний день,
Зібрались ми всі в цьому залі,
Читаєм вірші і співаєм пісень,
Ми зовсім дорослі вже стали.
Танець «Дощик»
Хмарка біла-біла в небі голубім,
Раптом потемніла і почувся грім.Дощик не барився, він співав пісні,
У вікно настукував мені.
Приспів:
Дощик капає зі стріхи, «кап, кап, кап»,
Я ступаю тихо-тихо, «кап, кап, кап»,
Сумно йти мені по суші, «кап, кап, кап»,
Я гуляю по калюжах, «кап, кап, кап».
Крапельки сріблясті, дощику привіт!
Умивають рясно цілий білий світ.
Всім навколо сумно – я одна сміюсь,
Я дощу ні краплі не боюсь!
Приспів 3 р
Кап, кап, кап.../ 3р
Учні:
Тут ми вперше вчилися писать,
Малювати, думать, ставить плями,
Перші букви у склади складать,
І весь клас наш повнився піснями.
Тут ми вивчили іменник, дієслово,
Дії з дробами навчилися складати.
Знаєм точно, з правил не викинеш слова,
Лиш тоді отримаєш «дванадцять».
Школа наша початкова,
Прощавай і будь здорова.
Нових діточок стрічай
Та й про нас не забувай.
Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем,
Все, що Вкраїною зовем.
Спасибі всім, хто дбав про нас —
У цей цікавий, гарний час.
Всі. Спасибі! Спасибі! Спасибі!
Вальс випускників « Школо, прощавай»
Вчитель: Дорогі діти, шановні батьки, гості. Сьогодні у нас незвичайний день — прощання з початковою школою. Чотири роки ми з вами разом піднімалися першими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахувати, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу.
І ось сьогодні називають вас таким вагомим словом «випускники». Нехай буде безхмарним ваше життя, навчання легким, доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей.
Спілкувалися ми довго,
Розлучатися вже час.
Та не будем сумувати —
Все попереду у вас!
Ще попереду канікули —
Найвеселіші деньки.
На вас чекає п'ятий клас, дев'ятий,
Дванадцятий чекає теж, авжеж.
Розумнішайте й добрішайте,
І мене не підводьте теж.
Ось і закінчується наше свято. На згадку про закінчення початкової школи хочу вручити вам , дорогі діти , дипломи випускника.
Я думаю, що ми не назавжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи обмінюватись посмішкою, але більше ніколи я, як господарка, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми. Щасливої вам долі!
Звучить пісня побажання № 39
І, якщо колись вам сумно стане,
На очах сльоза,
Заспівайте пісню разом з нами -
І мине гроза.
Пам'ятай, що кожного чекає
Сто доріг в житті,
Тільки щастя більшого не має,
Ніж назад прийти!
Приспів:
Ми бажаєм в кожну хату
Щастя і добра!
Гарним людям, добрим людям -
Сонця і тепла!
Хай душа дзвенить струною
Зранку й до зорі!
Хай обходять стороною
Біди і жалі!
І, якщо колись вам сумно стане
Від усяких бід,
Заспівайте пісню разом з нами
Й вас почує світ.
Пам'ятай, що кожного чекає
Сто доріг в житті,
Тільки щастя більшого не має,
Ніж назад прийти!
Приспів. (3)
Є на світі країна,
Де щоранку лелеки
На сполоханих крилах
Нам приносять добро.
Є на світі країна,
Там дерева великі
І матусине слово
Зігріває теплом.
Приспів:
Країна, де завжди поруч
Диво казка
Країна, мене поклич
Назад, будь-ласка.
Там дитинства золоті літа
І мама зовсім молода.
Є на світі країна,
Теплим сонцем зігріта,
Я за нею сумую,
Та нема вороття.
Рідна батьківська хата -
Найдорожча у світі
І маленька стежина,
Що веде у життя.
Приспів. (2)
Дзвоник золотий усіх скликає
На літо заснув порожній клас.
Дзвоник золотий іще не знає.
Що йому дзвеніть останній раз.
Приспів:
Дзілінь-дзілінь–останній дзвоник кличе,
дзілінь-дзілінь - веселі всіх обличчя,
Нам сонечко засяє
Канікули чекають.
Хмари голубі у небі тануть
Зоряні дощі в долоні б’ють.
Вже випускники дорослі стали
На урок останній раз ідуть.
Приспів…
Школо не сумуй я повернуся
За літо замітно підросту.
На уроці щиро посміхнуся
І до класу радісно зайду.
Приспів….
Тисячу думок на один урок,
Тисячу книжок,скоро вже дзвінок.
Ми разом весь час,друзі, рідний клас,
Знає кожен з нас – Це найкращий час.
У цікавий світ
Кличе нас зоря навчання...
Приспів:
Дякую тобі, рідна школо!
Ти мій другий дім, – друзів коло.
Крила – це знання, літати будем,
Своїх вчителів не забудем.
Відкривали ми будучи дітьми
Загадковий світ і думок політ.
Швидко плине час,зошити й книжки,
Нині свято в нас – Ми випускники!
Школо, почекай,
Хочу бути тут назавжди...
Приспів (2)
Догори