Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Моніторинг якості освіти
ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Шацького ліцею
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Це Положення визначає компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти та процедури вивчення якості освітньої діяльності та управлінських процесів в Шацькому ліцеї, враховує специфіку закладу освіти.
2. Це Положення про внутрішню систему забезпечення якості в закладі освіти (далі – Положення) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту» (2020), Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» від 16.01.2020, Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення інституційного Міністерства освіти і науки України «Про затвердження методичних рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» від 30.11.2019, Статуту Шацького ліцею, інших нормативно-правових актів.
3. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур та заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.
Якість освіти — інтегративна характеристика галузі освіти у розрізі регіону, закладу (організації), виду, форми у відповідності до сучасних вимог суспільства, держави, роботодавців, здобувачів тощо.
Якість освітньої діяльності — це рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що гарантує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.
Принципи внутрішньої системи забезпечення якості освіти, ефективного та сталого розвитку закладу освіти:
Дитиноцентризм. Головним суб'єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.
Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.
Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов'язані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти.
Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.
Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники - засновник, місцева громада, освітня політика держави.
Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.
ІІ. СТРУКТУРА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:
- політика і процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- система й механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі
- освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
III. ПОЛІТИКА ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;
3.2. Забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу:
- Державний стандарт загальної середньої освіти;
- типові освітні програми;
- статут закладу освіти;
- стратегія розвитку закладу освіти;
- річний план роботи закладу освіти;
- освітня програма закладу освіти;
- штатний розклад закладу освіти;
- календарно-тематичне планування;
- методики та технології організації освітнього процесу;
- методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
- система матеріального та морального заохочення;
плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
3.3. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти:
- сучасна мережа Інтернет;
- технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектори, фотокамера, проекційні екрани, ноутбуки інтерактивна дошка тощо);
- ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
- єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
- доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти), Googl-класи, Zoom, тощо;
- інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, тощо).
3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища: організація безбар’єрного простору;
- облаштування ресурсної кімнати;
- забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
- застосування допоміжних технологій (принтери, інтерактивне обладнання тощо);
- створення комплексної системи заходів із супроводу здобувача освіти з ООП (корекційно-розвивальні заняття);
- адаптація/модифікація типової освітньої програми або її компонентів; реалізація просвітницьких заходів щодо формування толерантності, неупередженості та недопущення дискримінації;
- здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з ООП почуття поваги і власної гідності тощо;
- створення команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП
3.5. Запобігання та протидія булінгу:
- розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
- розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі;
- створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу;
- розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти;
- розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу тощо; створення комісії з розгляду випадків булінгу;
- повідомлення підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти.
ІV. ПРОЦЕДУРИ І ЗАХОДИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
Система внутрішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти.
Об’єктами моніторингу можуть бути:
знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
освітні та управлінські процеси в закладі освіти;
різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо);
умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріальнотехнічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);
результати запровадження освітніх змін, інновацій;
стан організації освітнього процесу в закладі освіти;
результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей.
Заклад освіти визначає порядок та процедуру проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог Порядку проведення моніторингів якості освіти та інших актів законодавства.
Моніторинг проводиться у такі етапи:
- планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу, розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності, визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
- розробка Програми;
- проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження, визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);
- збір та оброблення результатів моніторингу;
- аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу; оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).
Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:
- опитування (анкетування, інтерв’ювання);
- тестування;
- спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладі освіти;
- аналіз документації.
Моніторинг може проводитися у формі:
- безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
- опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі тощо);
- одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).
Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.
Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.
Відповідальною особою із забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти є заступник директора з навчально-виховної роботи, котрий буде:
координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу;
систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості;
узагальнювати результати самооцінювання та визначати рівень освітньої діяльності закладу освіти;
готувати висновки і визначати шляхи вдосконалення освітньої діяльності.
Робоча група, до складу такої групи можуть входити - штатні працівники закладу освіти; - представники учнівського самоврядування; - батьки; - освітні експерти (якщо є можливість) буде забезпечувати вивчення та оцінювання системи за кожним із визначених педагогічною радою напрямків освітньої діяльності.
Основою для забезпечення злагодженої роботи внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу вважати методичні об’єднання учителів суміжних дисциплін.
Керівником такого методичного об’єднання обирати педагогічного працівника з числа членів МО на певний період (3 роки).
Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти. Види самооцінювання.
Самооцінювання — важлива складова функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у школі. Воно допомагає керівництву оперативно реагувати на виклики, відстежувати динаміку та визначати напрями розвитку закладу освіти.
Самооцінювання якості освітньої діяльності здійснюється щорічно, за 4-ма напрямами.
1. Вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти:
- Моніторинг процесів системи
- Аналіз результатів моніторингу
2. Оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти:
- Визначення рівня якості функціонування системи
- Визначення результатів функціонування системи
Система оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії.
1. Заклад освіти використовує критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за рекомендаціями МОН України та повідомляє учасників освітнього процесу способом:
- оприлюднення Критеріїв оцінювання на веб-сайті закладу освіти
- оприлюднення Критеріїв оцінювання кожним учителем-предметником для кожного класу у спеціально відведеному місці у класах (папки)
- повідомлення Критеріїв оцінювання учням (на початку навчального року, семестру, після канікул, перед виконанням перевірної/діагностичної роботи тощо)
- повідомлення Критеріїв оцінювання батькам (під час батьківських зборів, у вайбер-групах, під час спілкування тощо)
2. Педагогічні працівники застосовують наступні види оцінювання:
- поточне;
- формувальне;
- самооцінювання учнями;
- взаємне оцінювання учнів;
- підсумкове;
Професійне зростання керівних та педагогічних працівників. Підвищення кваліфікації
- схвалення щорічного плану підвищення кваліфікації педагогічною радою та затвердження наказом керівника закладу освіти
- регулюється педагогічним працівником
- не менше 150 годин за 5 років
- схвалення педагогічною радою пройдених курсів за поданням працівників відповідно до локального Положення про схвалення курсів підвищення кваліфікації
Атестація
- сертифікація
- презентація педагогічної діяльності за навчальний рік
- участь у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року»
- участь в інших фахових конкурсах
Внутрішній контроль
Внутрішній контроль здійснює керівник ЗЗСО, його заступники та інші працівники у межах виконання своїх функціональних (посадових) обов'язків.
План внутрішнього контролю може бути розділом річного плану роботи ЗЗСО або самостійним планом, що розробляють на навчальний рік, приймають на педагогічній раді і затверджує керівник ЗЗСО. За потреби може бути здійснено позаплановий контроль.
- Завдання (Програма) внутрішнього контролю полягають у здійсненні контролю за: виконанням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
- дотриманням законодавства у сфері освіти і інших нормативноправових актів, виявлення порушень і невиконання, ужиття заходів щодо їх припинення та уникнення;
- аналізуванням реалізації робочого навчального плану і освітніх програм, що діють у ЗЗСО;
- причин, що лежать в основі допущених порушень і недоліків, ужиття заходів щодо їх запобігання;
- результатів виконання наказів, рішень педагогічних рад, нарад при директорові, рекомендацій за підсумками внутрішнього контролю; ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
- виявленням порушень і недоліків у діяльності ЗЗСО;
- вивченням результатів управлінської і педагогічної діяльності, виявленням позитивних і негативних тенденцій в організації освітньої діяльності за допомогою проведення моніторингу (моніторингових досліджень) і діагностики;
- розробкою пропозицій щодо поширення перспективного педагогічного досвіду й усування негативних тенденцій;
- наданням науково-методичної допомоги педагогічним працівникам під час проведення контролю.
Види внутрішнього контролю: фронтальний, тематичний, підсумковий, оперативний.
Фронтальний контроль проводять із метою:
- аналізу професійної діяльності вчителя.
Тематичний контроль спрямовано на:
- глибоке вивчення конкретного питання у системі роботи педагогічного колективу, групи вчителів або окремого вчителя, класного керівника.
Підсумковий контроль дає змогу визначити:
- результативність роботи за різні періоди;
- підбити підсумки роботи ЗЗСО чи методичного об'єднання.
Оперативний контроль спрямований на:
- оцінювання стану роботи педагогічного колективу та окремих учителів на певному етапі;
- вивчення щоденної інформації про перебіг та результати освітнього процесу;
- виявлення причин, що порушують освітній процес;
- перевірку врахування пропозицій, виконання окремих рішень тощо.
Забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти
- Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти відповідно до ст.30 Закону України «Про освіту»
- Нормативно-правові документи
- Нова українська школа
- Методична робота
- Виховна робота
- Соціально-психологічна служба
- Учнівське самоврядування
- ЗНО
- Охорона праці
- Вакансії
- Дистанційна освіта
Забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів
Відповідно до ст.42 Закону України «Про освіту»:
1. Кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності.
2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти формуються відповідно до Закону України "Про освіту" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
3. Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своєї компетенції.
4. Порушеннями академічної доброчесності у системі загальної середньої освіти є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, що визначені Законом України "Про освіту", а також такі форми обману, як:
надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
5. Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:
1) не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
2) не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
3) не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;
4) можуть бути позбавлені педагогічного звання.
6. Факт порушення академічної доброчесності враховується під час:
1) вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності;
2) конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.
7. За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:
1) зауваження;
2) повторне проходження підсумкового оцінювання;
3) повторне проходження державної підсумкової атестації;
4) повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
5) позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.
8. Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.
9. Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Рішення про позбавлення учня академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах, отриманих із порушеннями академічної доброчесності, приймає орган (посадова особа), який їх надав (присвоїв) у порядку, визначеному законодавством.
10. Види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.
Рішення про притягнення до академічної відповідальності може бути оскаржене у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.
Запобігання та протидія булінгу (цькуванню).
Відповідно до наказу Міністерства освіти науки України від 28.12.2019 №
застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» у закладі освіти визначено:
- ПОРЯДОК реагування на випадки булінгу (цькування)
- Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
- Створено комісію на постійній основі, визначено права та обов'язки її членів, яка здійснює свою діяльність на принципах:
- законності;
- верховенства права;
- поваги та дотримання прав і свобод людини;
- неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
- відкритості та прозорості;
- конфіденційності та захисту персональних даних;
- невідкладного реагування;
- комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
- нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.
V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1. Це Положення вводиться в дію після схвалення педагогічною радою та з наступного дня після його затвердження наказом директора.
5.2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть вноситися за ухвалою педагогічної ради закладу освіти і вводитися в дію наказом директора.